Український агроекспорт знову працює в умовах підвищеного логістичного ризику. Атаки на цивільне судноплавство в Чорному морі посилили невизначеність для експортерів, трейдерів, елеваторів і перевізників у розпал сезону.
Водночас ринкові оцінки вказують: нинішня ситуація не є повним повторенням 2022 року. Україна має більше альтернативних каналів вивезення зерна, хоча вони не можуть повністю замінити глибоководні порти за пропускною спроможністю та собівартістю.
Морський напрям: ключовий, але з вищим ризиком
За заявами українських посадовців, стовідсоткової блокади суден наразі немає. Це важлива відмінність від перших місяців повномасштабної війни, коли окремі порти та судна фактично були заблоковані.
Разом із тим учасники ринку мають враховувати, що для стабільного експорту потрібен не лише вихід завантажених суден, а й регулярний захід нових суден до портів. Саме цей фактор впливає на планування контрактів, графіків відвантаження та накопичення партій на елеваторах.
Україна також звернулася до міжнародних інституцій через атаки на цивільне судноплавство в Чорному морі. У дипломатичних заявах наголошується, що такі дії створюють ризики не лише для українського експорту, а й для глобальної продовольчої безпеки.
Альтернативні маршрути: працюють, але дорожчі
За час війни Україна суттєво розширила логістичну базу поза глибоководними портами. Йдеться про розвиток дунайської портової інфраструктури, мережі сухих портів, автомобільних і залізничних маршрутів до ЄС.
Окремо ринок отримав більший парк вагонів, оскільки бізнес інвестував у залізничну логістику. За оцінкою міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, вагонів наразі достатньо, а фрахт перебуває на найнижчому рівні за останні п’ять-шість років.
Історичний максимум українського експорту без використання глибоководних портів оцінювався приблизно у 3,5 млн т на місяць. Теоретично ринок може знову наближатися до таких обсягів, але ці маршрути мають обмежену пропускну спроможність і вищу вартість.
Зберігання зерна: запас є, але ризик зміщується на осінь
Наразі, за оцінкою Мінагрополітики, потужностей для зберігання прогнозованого врожаю ярих культур достатньо. Через погодні умови жнива стартували пізніше, тому ринок ще не пройшов пікове навантаження збиральної кампанії.
Більший логістичний тест очікується восени, коли на ринок вийдуть значні обсяги кукурудзи. Якщо експортні затримки триватимуть, Україні потенційно може знадобитися додаткове зберігання для 10–12 млн т збіжжя.
Уряд планує завчасно опрацьовувати питання зернових рукавів із міжнародними партнерами. Частину додаткових потужностей, за озвученою позицією, бізнес може придбати самостійно.
Практичні висновки для продавців і перевізників
- Продавцям зерна варто перевіряти не лише ціну закупівлі, а й реальну доступність маршруту, строки подачі транспорту та умови накопичення партії.
- Елеваторам важливо заздалегідь оцінити сценарії довшого зберігання, особливо перед масовим надходженням кукурудзи.
- Перевізникам доцільно моніторити попит на автомобільні та залізничні перевезення до західних переходів, Дунайського напрямку й сухих портів.
- Покупцям логістичних послуг варто фіксувати домовленості щодо тарифів, простоїв і відповідальності за зміну графіка відвантажень.
Що це означає для ринку: глибоководні порти залишаються базовим каналом для конкурентного експорту, але агробізнесу потрібен робочий резерв. На AgroPost це означає вищий попит на оголошення з перевезення зерна, послуги елеваторів, зберігання, перевалки та логістичні рішення для маршрутів до ЄС і Дунайського регіону.
Коментарі
Поки без коментарівКоментарів ще немає - будьте першим.