Україна утримує перше місце серед покупців польських добрив: що це змінює для осіннього попиту

Український ринок добрив і далі суттєво залежить від імпортних поставок, зокрема з Польщі. За даними польського профільного медіа, у 2025 році Україна закупила 784 тис. т польських мінеральних добрив і залишилася найбільшим окремим покупцем цієї продукції.

Для продавців і покупців на AgroPost це важливий ринковий маркер: попит на азотні та комплексні добрива залишається високим, а осіння посівна формує додатковий тиск на логістику, наявність товару та строки оплати.

Польський напрямок залишається ключовим для України

На український ринок у 2025 році припало близько 25% усього польського експорту мінеральних добрив. Попри поступове зниження частки України в польських поставках, країна зберегла перше місце серед покупців.

Для порівняння, другим найбільшим напрямком для польських добрив була Німеччина з обсягом 696 тис. т. Далі йшли Чехія — 376 тис. т, Велика Британія — 198 тис. т і Словаччина — 142 тис. т.

Загалом польські добрива постачалися більш ніж до 100 країн. Це означає, що українські покупці конкурують за ресурс не лише всередині країни, а й у ширшому європейському попиті.

Частка України зменшується, але обсяг залишається значним

У 2023 році частка України в експорті польських добрив становила 33,8%, у 2024 році — 25,4%, а у 2025 році — близько 25%. Тобто польські виробники розширюють географію збуту, але український напрямок досі має вагу.

Польща у 2025 році наростила експорт мінеральних добрив до 3,13 млн т проти 2,68 млн т у 2024 році. Основу поставок становили однокомпонентні азотні добрива — 2,29 млн т. На комплексні мінеральні добрива припало 655 тис. т.

Для українського ринку це підкреслює роль азотної групи як базового товару для масового попиту. Водночас NPK і комплексні формули залишаються важливими для господарств, які планують живлення під конкретні культури та технології.

Осіння посівна підтримує попит на добрива

Початок сівби озимих культур у регіонах уже формує сезонну потребу в агрохімії. На Прикарпатті, за даними обласної влади, під урожай 2027 року планують засіяти 56,8 тис. га озимих зернових, зокрема 46,5 тис. га озимої пшениці.

Окремо прогнозуються площі під озимим ріпаком на рівні 23,6 тис. га. На момент повідомлення ріпаком уже було засіяно 15,1 тис. га, а озимою пшеницею — 4,9 тис. га.

Такі регіональні дані не відображають усього ринку України, але показують логіку сезону: у період сівби аграрії активніше шукають стартові та основні добрива, а також уточнюють наявність потрібних формул у постачальників.

Ключові висновки для продавців і покупців

• Імпорт із Польщі залишається важливим каналом для забезпечення українського ринку мінеральними добривами.
• Азотні добрива домінують у польському експорті, тому саме ця група може бути найбільш ліквідною для сезонних угод.
• Комплексні NPK-добрива мають стабільний попит у господарств, які прив’язують живлення до культури, ґрунту та технології вирощування.
• Осіння посівна підсилює короткострокову активність на ринку добрив, особливо в сегментах для озимих зернових і ріпаку.
• Покупцям варто перевіряти залишки, логістику та умови оплати до пікового навантаження на постачальників.

Що це означає для ринку: український попит на добрива залишається достатньо великим, щоб утримувати країну серед ключових імпортерів польської продукції. Для продавців на AgroPost це аргумент активніше оновлювати пропозиції азотних і NPK-добрив, а для аграріїв — не відкладати закупівлі під озимі, коли потрібна формула вже може бути обмежена за наявністю або строками доставки.