Український зерновий експорт у 2025/26 маркетинговому році залишається нижчим за минулорічний темп. За даними Державної митної служби, станом на 19 червня відвантаження зернових і зернобобових наблизилися до 36 млн т, що на 4,1 млн т, або 10%, менше порівняно з аналогічною датою попереднього сезону.
Для аграрної логістики це означає не лише менший обсяг уже реалізованих перевезень, а й потребу уважніше планувати старт нового сезону. На Одещині вже почали збирати озимий ячмінь і зимуючий горох, отже найближчим часом зростатиме попит на автоперевезення з поля, приймання на елеваторах і подальше вивезення партій до експортних каналів.
Експортна база: які культури формують вантажопотік
Найбільшим експортним вантажем серед зернових залишається кукурудза. Її з початку 2025/26 МР відправлено на зовнішні ринки 20,5 млн т, що на 5% менше за минулорічний показник на цю дату.
Пшениці експортовано 13,4 млн т. Це на 2,1 млн т, або 14%, нижче торішнього рівня. Для логістичних операторів це важливий сигнал: менший обсяг пшениці у сезоні міг впливати на завантаження маршрутів, графіки накопичення партій і попит на складські послуги.
Ячменю на зовнішні ринки поставлено близько 1,5 млн т, що на 35% менше, ніж торік. Експорт жита становив лише 0,2 тис. т проти 10,8 тис. т у попередньому сезоні. Борошна відвантажено 60,5 тис. т, що на 12% нижче за минулорічний показник.
Новий урожай: Одещина першою додає сезонне навантаження
У південних районах Одеської області стартувало збирання озимого ячменю та зимуючого гороху. За повідомленням керівництва області, цьогоріч аграрії регіону мають зібрати зернові та зернобобові майже з 770 тис. га.
Основну частку площ займають озима та яра пшениця — понад 522 тис. га. Під ячменем — майже 176 тис. га, під горохом — близько 74,4 тис. га. Також у регіоні понад 175 тис. га ріпаку.
Для перевізників це означає поступовий перехід від міжсезонної роботи до пікового періоду. Першими активізуються короткі плечі: поле — тік, поле — елеватор, господарство — склад. Далі, залежно від продажів і накопичення товарних партій, зростатиме потреба у вивезенні до портової, залізничної або внутрішньої інфраструктури.
Що варто врахувати продавцям і покупцям перевезень
Нижчий темп експорту не скасовує сезонного дефіциту транспорту на локальних маршрутах у період жнив. Навіть якщо загальний експортний потік менший, старт збирання створює короткі вікна високого попиту на автомобілі, водіїв, вагові послуги та елеваторне приймання.
Власникам зерна варто заздалегідь узгоджувати графіки вивезення, якість партій, доступність складів і допустимі строки простою. Для покупців зерна важливо окремо прораховувати логістичну складову ціни: відстань до елеватора або термінала, черги на прийманні, потребу у доробці та ризик зміни тарифів у пікові дні.
Перевізникам доцільно оновлювати пропозиції за напрямками, де вже формується врожайний вантажопотік. На AgroPost такі заявки можуть бути корисними як для фермерів, які шукають машину на коротке плече, так і для трейдерів, яким потрібні регулярні рейси під накопичення експортних партій.
Ключові висновки для логістичного планування
- Експорт зернових і зернобобових у 2025/26 МР станом на 19 червня становить майже 36 млн т і відстає від минулого сезону на 10%.
- Кукурудза залишається найбільшим експортним вантажем — 20,5 млн т.
- Пшениця формує другий за розміром потік — 13,4 млн т.
- Ячмінь має суттєве просідання експорту, але саме він першим заходить у логістику нового врожаю на півдні.
- Одещина вже розпочала жнива, а площі зернових і зернобобових у регіоні оцінюються майже у 770 тис. га.
Що це означає для ринку: аграрна логістика входить у період, коли одночасно важливі дві задачі — завершення експортного сезону з нижчим обсягом і швидка організація перевезень нового врожаю. Продавцям зерна варто раніше бронювати транспорт і елеваторні потужності, а перевізникам — активніше виставляти актуальні ставки та напрямки, де вже з’являється попит.
Коментарі
Поки без коментарівКоментарів ще немає - будьте першим.