Автоперевезення агропродукції дорожчають: де бракує зерновозів і як це впливає на експортну логістику

Українська аграрна логістика входить у жовтень із підвищеним навантаженням на автотранспорт і залізницю. Основний тиск формують жнива соняшнику, активне вивезення нового врожаю до елеваторів та портових напрямків, а також дорожче дизпальне.

Для продавців і покупців на AgroPost це означає, що ціна товару все більше залежить не лише від попиту на культуру, а й від доступності транспорту в конкретному регіоні та на конкретній відстані.

Де найбільше бракує зерновозів

За даними аналітики «Укрвантаж Агро», найгостріший дефіцит автомобільних зерновозів фіксується у Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях. У цих регіонах кількість вантажів суттєво перевищує доступний транспорт.

Напружена ситуація також спостерігається у Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській та Вінницькій областях. Саме звідти значні обсяги агропродукції зараз рухаються до місць зберігання, переробки та експортної логістики.

Окремо виділяється Одеський напрямок: туди спрямована значна частина вантажопотоків. Активні перевезення йдуть із Дніпропетровської, Миколаївської, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської та Харківської областей.

Короткі маршрути дорожчають найшвидше

Найбільше зростання ставок зафіксоване на маршрутах до 300 км. За тиждень такі перевезення подорожчали на 10–12%.

Це логічно для періоду активного збирання соняшнику: короткі плечі найчастіше використовують для оперативної доставки врожаю з поля до елеватора, складу або найближчого пункту перевалки.

На середніх і дальніх маршрутах ставки зросли помірніше — переважно на 3–6%. На відстанях 601–700 км зміни не зафіксовані, а на маршрутах понад 800 км підвищення становило 3–4%.

Додатковим фактором залишається дизпальне. За даними ринку, середні ціни на нього зросли в усіх областях України; зокрема, в Одеській області — на 1,3%, у Миколаївській — на 1,1%.

Залізничний напрямок: попит є, але вагон — вузьке місце

Паралельно з автологістикою напруження зберігається і на залізничних експортних маршрутах. За оцінками ПУСК, на західному кордоні попит на український ріпак тримається на рівні 460–465 €/т, але продажі стримує дефіцит вільних вагонів за прийнятною вартістю.

Після ускладнення роботи глибоководних портів європейський ринок став важливим напрямком для ріпаку, а залізниця — ключовим каналом його вивезення. За оцінкою ПУСК, у серпні-жовтні 60–70% експорту ріпаку може припадати на поставки залізничними вагонами.

На жовтень, за наявною інформацією ПУСК, законтрактовано близько 330 тис. т ріпаку. Значна частина логістики під ці обсяги також законтрактована, тому різких змін у темпах експорту наразі не очікують.

Що варто врахувати продавцям і покупцям

• Продавцям із регіонів дефіциту транспорту варто заздалегідь перевіряти наявність машин і фіксувати ставку до погодження фінальної ціни товару.
• Покупцям із самовивозом потрібно враховувати, що короткі рейси зараз можуть бути дорожчими у відсотковому вимірі, ніж далекі маршрути.
• Експортерам і трейдерам варто окремо контролювати доступність вагонів на західний кордон, особливо для олійних культур.
• Учасникам угод на AgroPost доцільно одразу вказувати базис поставки, область завантаження, орієнтовну відстань і тип транспорту.

Що це означає для ринку

Що це означає для ринку: логістична складова у жовтні залишатиметься одним із ключових факторів ціноутворення в агросекторі. За високого попиту на зерновози та обмеженої доступності вагонів перевагу матимуть ті учасники, які швидко підтверджують транспорт, прозоро рахують доставку й закладають логістичний ризик у комерційну пропозицію.