Зерновий ринок України: нижча врожайність і портова логістика тиснуть на ціну

Український зерновий ринок входить у новий сезон із неоднорідною картиною: у частини регіонів урожайність нижча через посуху, а ціни на зерно залишаються під тиском логістики та експортних ризиків.

Для виробників це означає складний вибір: продавати зараз, щоб закрити витрати на пальне, добрива, зарплати й підготовку до наступного сезону, або зберігати зерно в очікуванні кращої кон’юнктури.

Волинь: зерно є, але ціна змушує продавати вибірково

На Волині станом на середину серпня завершили збирання ячменю та гороху, а пшеницю обмолотили на 96% площ. Загальний намолот зернових і зернобобових культур у регіоні становить близько 900 тис. т.

Посушливі умови знизили результат у полі. Окремі господарства повідомляють про недобір зернових понад 2 т/га, а також про втрати врожайності ріпаку в межах 500 кг — 1 т/га. У великих господарствах регіону також фіксують зниження врожайності: як приклад, пшениця просіла з торішніх 90 ц/га до близько 60 ц/га.

Паралельно аграрії відзначають падіння закупівельної ціни. Для пшениці 3-го класу озвучується орієнтир близько 7 тис. грн/т проти приблизно 10 тис. грн/т торік.

Повністю утримувати зерно на складах виробники не можуть: потрібні обігові кошти, а елеваторні та складські площі необхідно готувати під інші культури. Тому частина врожаю виходить на ринок навіть за нижчих цін.

Елеватори і зберігання: наявність місткостей не скасовує потреби в грошах

За повідомленням обласної влади, потужностей для зберігання врожаю на Волині достатньо. Але сама наявність складів не вирішує питання ліквідності господарств.

Для продавця зерна ключовим стає не лише питання, де зберігати пшеницю чи ячмінь, а й скільки коштуватиме очікування. Якщо господарству потрібно фінансувати осінні роботи або розрахунки з постачальниками, частковий продаж може бути вимушеним навіть у слабкій ціновій фазі.

Для покупців і трейдерів це створює вікно для закупівель, але якість партій залишається важливим фактором. На ринку повідомляють про пропозицію пшениці 3-го класу та фуражу, тоді як якісної продовольчої зернової небагато.

Експортні сценарії: різниця між маршрутами — десятки мільйонів тонн

Аналітики ASAP Agri змоделювали чотири сценарії експорту зернових та олійних культур з України у сезоні 2026/27. Головна змінна — робота портів Великої Одеси та Дунайського кластеру.

• Без Великої Одеси та Дунаю — експорт може обмежитися 13,8 млн т, переважно через залізницю та автотранспорт.
• Дунай частково компенсує втрату Великої Одеси — можливий обсяг оцінюється у 23,6 млн т.
• Часткова робота портів Великої Одеси — сценарій передбачає близько 38,2 млн т експорту.
• Повніше відновлення роботи Великої Одеси — потенціал може сягнути 45,8 млн т.

Різниця між найгіршим і найкращим сценаріями становить 32 млн т. Для зернових це критично, адже саме пшениця, ячмінь і особливо кукурудза сильніше залежать від масової морської логістики.

Оцінки врожаю основних зернових та олійних культур також залишаються високими: USDA підвищило прогноз до 85,7 млн т, а ASAP Agri оцінює виробництво у 86,1 млн т. Водночас експортні очікування різняться: USDA називає 42,6 млн т, ASAP Agri — 45,8 млн т, а Мінекономіки оцінює потенціал експорту зерна у 38–40 млн т.

Логістика закладається в закупівельну ціну

Обмеження портової логістики вже відчутні у витратах на альтернативні маршрути. За оцінкою ASAP Agri, фрахт костерів із дунайських портів до Єгипту за місяць подорожчав приблизно на $40/т.

Також зростають витрати на залізничне підвезення до Дунаю та перевалку. Для виробника це означає, що додаткова логістика часто віднімається від закупівельної ціни, а не компенсується окремо.

У практичному плані продавцям варто порівнювати не лише базову ціну покупця, а й умови поставки, відстань до елеватора або термінала, черги, вимоги до якості та строки оплати.

Ключові висновки для продавців і покупців зерна

• Часткові продажі залишаються вимушеною стратегією для господарств, яким потрібні обігові кошти.
• Зберігання може мати сенс лише тоді, коли очікуване зростання ціни перекриває витрати й ризики очікування.
• Покупцям варто уважніше відстежувати якість партій, особливо співвідношення продовольчої та фуражної пшениці.
• Елеватори та трейдери отримують підвищену роль як посередники між виробником і нестабільною експортною логістикою.
• Кукурудза може залишатися найбільш чутливою до обмежень морських маршрутів через обсяги й потребу в дешевій масовій логістиці.

Що це означає для ринку: зерновий сектор України найближчим часом залишатиметься залежним від двох факторів — темпу продажів із господарств і реальної пропускної здатності експортних маршрутів. На AgroPost продавцям варто чітко вказувати клас, вологість, обсяг і місце відвантаження зерна, а покупцям — швидко реагувати на якісні партії з прозорими умовами логістики та оплати.